- старожитній
- -я, -є.Який існував, жив у давні часи. || Який виник, був створений у давні часи. || Який був поширений, прийнятний і т. ін. у давні часи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
старожитній
Смотреть что такое "старожитній" в других словарях:
старожитній — прикметник … Орфографічний словник української мови
старожитність — ності, ж. 1) Давно минулі часи, далеке минуле. 2) тільки мн. Пам ятки далекого минулого. || Різноманітні речі, які були виготовлені у дуже давні часи і збереглися до наших днів … Український тлумачний словник
старожитність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
античність — ності, ж. Старожитність, стародавня культура, стародавнє мистецтво якої небудь країни, регіону земної кулі … Український тлумачний словник
західнополіський — а, е. Стос. до Західного Полісся. •• Західнополі/ський го/вір волинсько поліський говір, один із старожитніх говорів північного наріччя … Український тлумачний словник
давнина — 1) (давноминулі часи), старовина, давноминуле, давнє, старожитність, давність, стародення, дідівщина; сивина, сивизна (перев. зі сл. віків , сторіч ); прадавнина, предківщина, правік(и), передвік (давні часи) Пор. минуле 1) 2) (події, звичаї, пам … Словник синонімів української мови
старовинний — (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), стародавній, прадавній, старосвітський, старожитній, дідівський, прадідівський, прадідний, предківський, допотопний; антикварний (старовинний і цінний); архаїчний … Словник синонімів української мови
